- завмерлий
- -а, -е.1) Дієприкм. акт. мин. ч. до завмерти.2) у знач. прикм. Без ознак життя; змертвілий.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
завмерлий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
мертвий — а, е. 1) Такий, у якому припинилося життя; померлий; прот. живий. || у знач. ім. ме/ртвий, вого, ч.; ме/ртва, вої, ж. Мрець. || Про частини тіла мерця. || Засохлий, завмерлий, сухий (про рослинність). || перен. Надзвичайно схвильований,… … Український тлумачний словник
замлілий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до замліти 1 3). 2) у знач. прикм. Непорушний, завмерлий від якого небудь глибокого, сильного почуття. 3) у знач. прикм., діал. Виснажений, безсилий … Український тлумачний словник
похолоділий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до похолодіти. 2) у знач. прикм. Який похолодів, застиг (при втраті свідомості, від сильного хвилювання і т. ін.). 3) у знач. прикм., перен. Заціпенілий, завмерлий від сильного хвилювання, тяжких переживань … Український тлумачний словник
похололий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до похолонути, похолоти. 2) у знач. прикм. Який похолонув, застиг (при втраті свідомості, від сильного хвилювання і т. ін.). 3) у знач. прикм., перен. Заціпенілий, завмерлий від сильного хвилювання, тяжких… … Український тлумачний словник
нерухомий — 1) (який не рухається, лишається в тому самому положенні), непорушний, незрушний, завмерлий, застиглий; закляклий, закам янілий, скам янілий, задерев янілий, заціпенілий, закостенілий, помертвілий (про людину, частини її тіла та про тварину який… … Словник синонімів української мови